За останні 150 років людська діяльність завдала значної шкоди екосистемі Дунаю. Протипаводковий захист, гідроенергетика, регулювання стоку (ставки, водосховища), спрямлення русел, активне судноплавство та днопоглиблення призвели до втрати понад 80% природних заплав та водно-болотних угідь.
Про це повідомляє Всесвітній фонд природи WWF-Україна.
Це, у свою чергу, спричинило різке скорочення біорізноманіття, зменшення популяцій риби та диких тварин, включаючи червонокнижні осетрові види. Водно-болотні угіддя, які раніше служили природним захистом від повеней та посух, втратили цю функцію, що особливо небезпечно в умовах зміни клімату.
WWF-Україна виділяє наступні основні загрози:
- Забруднення: Стічні води, змив з сільськогосподарських угідь, а також викиди промислових та комунальних підприємств забруднюють річку органічними, біогенними та небезпечними речовинами.
- Гідроморфологічні зміни: Зміна русла річки внаслідок людської діяльності.
- Зміна клімату: Глобальне потепління та його вплив на екосистему Дунаю.
- Засмічення: Тверді побутові відходи, зокрема пластик, забруднюють водні об’єкти.
- Інвазивні види: Чужорідні види рослин та тварин, що конкурують з місцевими.
- Вплив воєнних дій: Негативний вплив воєнних дій на навколишнє середовище.
Дунайський басейн – унікальна екосистема, що є домом для приблизно 2000 видів рослин та понад 5000 видів тварин. Особливо цінним є біорізноманіття Дунайської дельти, де знаходиться Дунайський біосферний заповідник (580 000 га) – природний генофонд з величезною кількістю видів рослин та тварин, включаючи орланів-білохвостів та пеліканів білих (Дунайська дельта – притулок для 70% світової популяції пеліканів білих).
Однією з найсерйозніших проблем є гідротехнічні споруди, зокрема греблі та шлюзи. Вони розділяють річкову систему, створюють перешкоди для міграції риб та інших водних організмів. Прикладом є гребля «Залізні ворота», яка повністю перекрила шлях до нерестовищ для багатьох видів риб, зокрема осетрових, що призвело до їхнього різкого скорочення.
Осетрові риби – унікальні та вразливі мешканці Дунаю, які сьогодні перебувають на межі зникнення. До будівництва гідроелектростанції «Залізні ворота» вони вільно мігрували річкою, але тепер їхнє існування знаходиться під серйозною загрозою. Дунай залишається одним з останніх місць в Європі, де ці червонокнижні види ще можуть існувати.
Топ-5 цікавих фактів про Данай
- Найбільш міжнародна річка Європи.
Дунай протікає територією чи є кордоном 10 держав, а його басейн ділять між собою 19
країн. Саме на цій річці розташовані 4 європейських столиці: Австрії — Відень, Сербії —
Белград, Угорщини — Будапешт, Словаччини — Братислава.
У цьому басейні проживає близько 83 мільйонів людей, причому понад 20 мільйонів
безпосередньо залежать від Дунаю як джерела питної води. - Осетрові — флагманський вид.
Дунай — одна з останніх річок Європи, де досі можна побачити червонокнижних осетрів.
Проте для цього їм треба забезпечити не лише відповідну якість води в Дунаї, але й
прибрати перешкоди на шляху їхньої міграції. Кожні 6 років приймаються відповідні Плани
управління басейном Дунаю з програмою заходів, спрямованих на покращення стану річки
та її приток, а також їхніх мешканців. - Україна і Дунай.
На території України Дунай протікає лише декількома десятками кілометрів по кордону,
проте наша держава є важливою частиною його басейну. В Україні беруть початок великі
притоки Дунаю – Тиса (Закарпаття), Прут та Сірет (Карпати), які несуть свої води до
головного русла. Україна разом із Румунією поділяє унікальну дельту Дунаю – найбільшу
заплавну екосистему Європи і одну з найбагатших біорізноманіттям територій континенту. - “0 км”
На українському боці дельти, неподалік міста Вилкове, встановлено символічний знак “0
км”, що позначає місце, де головне русло Дунаю впадає в Чорне море. Серед місцевих
мешканців і туристів побутує легенда: якщо пролізти всередину цифри нуль, то
обов’язково матимеш удачу впродовж наступного року. На жаль, через повномасштабне
вторгнення Росії доступ до Дунайської дельти на українській території нині обмежений з
міркувань безпеки. - Найвідоміший в світі вальс присвячений цій річці.
Найвідоміший у світі музичний твір, присвячений цій річці, — це вальс “На прекрасному
блакитному Дунаї” австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина). Прем’єра вальсу
відбулася у Відні в лютому 1867 року, і відтоді ця мелодія стала класикою та неофіційним
музичним символом Австрії.
Не залишився Дунай без уваги й в українському мистецтві – його оспівували в народних
думах і піснях. Приміром, одна з найвідоміших українських народних пісень XVIII століття
має промовисту назву “Їхав козак за Дунай”, що оповідає про козацький похід за
дунайські пороги. Мотиви Дунаю зустрічаються й у інших народних піснях (“Ой у гаю, при
Дунаю…” та ін.), відображаючи історичну пам’ять про ті часи, коли козаки боронили
південні рубежі України пониззям цієї річки.
Як захистити Дунай?
Дунай та його дельта визнані одним з 200 найцінніших екорегіонів світу за рівнем біорізноманіття (за класифікацією WWF). Розуміючи цю важливість, Всесвітній фонд природи (WWF) активно працює над збереженням екосистеми Дунаю, зокрема, над відновленням популяцій осетрових риб. Міжнародний проект LIFE-Boat 4 Sturgeon спрямований на порятунок чотирьох видів осетрових (руський осетер, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга), що мешкають у Дунаї. У рамках проекту створюється живий генетичний банк та проводиться зариблення ареалу молодняком.
Крім того, WWF ініціював «Партнерство «Живий Дунай»» (Living Danube Partnership), яке об’єднує різні сторони для покращення стану водних ресурсів у басейні Дунаю. Результати вже вражають: відновлено 1762 га водно-болотних угідь та заплав, покращено водопостачання на площі понад 3700 га, та відновлено зв’язок на 134,5 км річок у шести країнах.
Партнерство фокусується на:
- Відновленні заплав та водно-болотних угідь.
- Раціональному управлінні водними ресурсами: просування дбайливого водокористування, природоорієнтованих рішень та належного землекористування (особливо в сільському господарстві).
- Залученні бізнесу: WWF заохочує компанії до впровадження принципів водної відповідальності (water stewardship), щоб зменшити ризики забруднення та деградації водних ресурсів. Для цього створено Центр знань з раціонального управління водними ресурсами (Water Stewardship Knowledge Hub) з інструментом Water Risk Filter, який дозволяє оцінювати водні ризики для бізнесу та інвесторів.
WWF прагне змінити ставлення бізнесу та споживачів до води – з безмежного ресурсу на життєво необхідний актив. Це ключове для ефективної водної політики та має не лише екологічне, а й економічне та соціальне значення для збереження Дунаю.
📌
📌
📌
📌