В Ukrainian Art Center в Лос-Анжелесі (США) відкрилась персональна виставка одеської художниці Ірини Вишневської. “Код ідентифікації” – це картини Ірини на домотканних килимах.Килими й ліжники – відомі атрибути української культури, які завжди мали побутове й обрядове значення.
Зокрема домоткані гуцульські килими багаті на культову символіку: кожен візерунок чи орнамент – кодовий символ нації, яким з прадавніх часів послуговувалися для комунікації з нащадками.
Вона відбувалася шляхом передачі знань та мудрості у формі схематичних візерунків. Також ліжники часто використовували як обереги. За своїми символічними характеристиками килим прирівнювався до вишиванки і ніс у собі код національної ідентифікації.
Художниця Ірина Вишневська мала змогу відчути магічний вплив домотканих ліжників ще в дитинстві, адже виросла серед гагаузької культури, де килимам також властивий символізм. Гагаузи – тюркомовний народ, що проживає на території Бессарабії (Молдова та південь Одеської області в Україні) та сповідує християнство. Це одна з національних меншин України, яка й до сьогодні не втратила власної культурної самобутності, попри тяжкі історичні умови.
Що нам, українцям, відомо про побут і традиції національних меншин, пліч-о-пліч з якими ми співіснуємо протягом століть? Які їхні історичні та культурні паралелі ідуть поряд з нашими?
Чи усвідомлюємо ми до кінця, наскільки важливе значення для народу несе місія збереження власної культури – цього коду ідентифікації, який робить нас частиною складної історичної реальності? Шукаючи відповіді на ці запитання у власному мистецтві, Ірина Вишневська спонукає глядача до роздумів.
