Одесский поэт, писатель, правозащитник, диссидент, член “Народного Руха Украины” Олекса Ризныкив (Олекса Різниченко) стал полным кавалером ордена “За заслуги”.
Об этом сообщила его дочь Ярослава Ризныкова.
“Ттато став повним кавалером ордена “За заслуги”. В Указі Президента України від 7 грудня 2018 року №420/2018 зазначається, що “За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, багаторічну просвітницьку діяльність та з нагоди 150-річчя заснування товариства “Просвіта” РІЗНИКОВА Олексу Сергійовича – письменника, члена Національної спілки письменників України, м. Одеса нагородити орденом “За заслуги” І ступеня”. На превеликий жаль, стан здоров”я не дозволив йому отримати нагороду з рук Президена в Львові разом з іншими знаними просвітянами”, – отметила она.
«Рівно 150 років тому у Львові було засновано товариство «Просвіта». Ця подія означала створення нашої національної домівки поверх тогочасних кордонів. Діячі «Просвіти» піднялися над імперськими кордонами і побачили єдиний український народ зі своїм історичним корінням, з власною мовою, з оригінальними культурними традиціями», – зазначив Президент України, вітаючи всіх присутніх у Львівській опері. Також він зазначив, що завдяки силам активістів «Просвіти» утворилися різноманітні спілки, рухи, масово відкривалися школи, бібліотеки, публічні читання, друкували книги, підручники, поширювали знання по території всієї єдиної України”, – добавила Ризныкова.
“Він в кінці 1980-х років брав участь у створенні Народного Руху, товариства «Просвіта», очолював обласне відділення «Меморіалу» імені Стуса, був головою міської комісії з питань реабілітації, членом правління Конґресу української інтеліґенції, головою комісії в комітеті «Нюрнберг-2», є заступником голови Одеської організації Всеукраїнського товариства політв”язнів та репресованих, а також головним редактором журналу “ЗОНА” цього товариства.
При цьому він є лауреатом 9 літературних премій, отримавши:
– за книгу «Терновий вогонь» – премію ім.Павла Тичини (1995);
– за книгу «Наодинці з Богом» – премію ім.Костянтина Паустовського (1999);
– за твори, написані у концтаборах – премію ім.Тараса Мельничука (2004);
– за книги гуморесок – премію Степана Олійника (2011);
– за книгу”, – подытожила Ярослава Ризныкова.
