23 листопада в Одесі відбулися заходи вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.Про це повідомили у пресслужбі Одеської міської ради.Ця трагедія в історії українського народу принесла неймовірні страждання і втрати. В радянські часи про це заборонялося згадувати, пам’ять передавалася з вуст в уста, з покоління в покоління.І сьогодні ми розповідаємо про це голосно, щоб весь світ знав і пам’ятав про мільйони невинних життів, які були знищені внаслідок геноциду, вчиненим радянською владою.
Нагадуванням про жахливі страждання стали спогади очевидців Голодомору з Одеської області:
«Нас було четверо дітей, і я втратила свою рідну сестру. В 19 років вона померла від голоду. Я також втратила батька. Пам’ятаю, як бачили арбу, запряжену волами, куди скидали мертвих і напівживих», – згадує Пелагея Касаджик з села Котловина (Ізмаїльський район).
«У колгоспі варили борщ і запрошували йти їсти. Дехто доходив, а хтось падав і вмирав…», – розповідає Меланія Матєва з села Дельжилер (Білгород-Дністровський район).
«У нашій сім’ї було п’ятеро дітей. Батьки померли, і ми залишилися одні, вимираючи по черзі. Залишилася лише одна дівчинка», – згадує Катерина Азарова з села Михайло-Олександрівка (Березівський район).
Це лише кілька жахливих спогадів людей з Одещини, які пережили Голодомор. В обласному архіві зберігається тисячі таких свідчень. Кількість жертв Голодомору 1932-1933 років в Одеській області становить майже 300 тисяч осіб.
Цей геноцид українського народу забрав мільйони життів. Сьогодні Росія продовжує намагатися знищити нашу націю та наше зерно, але ми вистоїмо і переможемо.
Одесса чествует жертв Голодомора 1932-1933 годов: воспоминания очевидцев (фото)
23 ноября в Одессе прошли мероприятия памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов.
Об этом сообщили в пресс-службе Одесского городского совета.
Эта трагедия в истории украинского народа принесла невероятные страдания и утраты. В советские времена об этом запрещалось вспоминать, память передавалась из уст в уста, из поколения в поколение.
И сегодня мы рассказываем об этом громко, чтобы весь мир знал и помнил о миллионах невинных жизней, уничтоженных вследствие геноцида, совершённого советской властью.
Напоминанием об ужасных страданиях стали воспоминания очевидцев Голодомора из Одесской области:
«Нас было четверо детей, и я потеряла свою родную сестру. В 19 лет она скончалась от голода. Я тоже потеряла отца. Помню, как видели арбу, запряженную волами, куда сбрасывали мертвых и полуживых», – вспоминает Пелагея Касаджик из села Котловина (Измаильский район).
«В колхозе варили борщ и приглашали уходить. Кое-кто доходил, а кто-то падал и умирал…», – рассказывает Мелания Матева из села Дельжилер (Белгород-Днестровский район).
«В нашей семье было пятеро детей. Родители умерли, и мы остались одни, вымирая по очереди. Осталась только одна девочка», – вспоминает Екатерина Азарова из села Михаил-Александровка (Березовский район).
Это лишь несколько ужасных воспоминаний людей из Одесщины, переживших Голодомор. В областном архиве хранятся тысячи таких свидетельств. Число жертв Голодомора 1932-1933 годов в Одесской области составляет почти 300 тысяч человек.
Этот геноцид украинского народа унес миллионы жизней. Сегодня Россия продолжает пытаться уничтожить нашу нацию и зерно, но мы выстоим и победим.
Ділова Одеса Телеграм
📘 Facebook
📙 Сайт
Бюджетні кошти спрямують на протезування військових замість будівництва музею Голодомору