Як Шарій «зливає» партію

Анатолій Шарій – фігура одіозна і про нього знають практично всі потенційні виборці в Україні. Залетів Шарій в українську політику швидко і яскраво – такий собі борець за справедливість, проти всіх, проти системи, проти корупції, за права трудящих, за закон і все інше в цьому руслі.

Однак ще з 2012 року він знаходиться за кордоном, оскільки в Україні в нього проблеми з законом у вигляді відкритих кримінальних проваджень стосовно нього, тому всю свою політичну діяльність він веде через соціальні мережі та свою партію.

«Партія Шарія» з’явилась незадовго до позачергових парламентських виборів 2019 року і почала активну передвиборчу кампанію, не соромлячись використовувати всі наявні ресурси, форми-методи – соцмережі, газети, автопробіги, виступи на телеканалах, гучні заяви тощо, в ході якої став зрозумілим проросійський вектор партії, що сам Шарій постійно заперечував.

Перед парламентськими виборами Шарій «малював» своїй партії мало не 10% голосів виборців, анонсував гучні провокаційні заяви щодо не менш одіозних політичних опонентів, намагаючись таким чином привернути більше увагу до своєї політсили. Як результат – 2,23%, непрохід до парламенту і глузливі відгуки журналістів.

Варто віддати належне – 2,23% для щойно створеної політичної партії під патронатом суперечливої особи, яка переховується від українського правосуддя за кордоном – дуже непогано (для порівняння: ПП ВО «Свобода» набрала 2,16%). Вочевидь, в Шарія за спиною була значна фінансова підтримка, яку не шкодували на просування партії в маси.

Попри програш на парламентських виборах 2019, Шарій залишився в політиці, готуючи основу для виборів до місцевих рад у жовтні цього року. І якщо до цього часу ще були сумніви, хто ж фінансує «Партію Шарія», то в 2020 прояснились деякі моменти.

В Маріуполі осередок «Партії Шарія» донедавна очолювали місцеві підприємці, підконтрольні Ахметову, яких добре знають місцеві жителі і підтримують їх. Таким чином Рінат посилив свої позиції в контролі над містом, оскільки симбіоз відомих місцевим мешканцям облич і «Партії Шарія», як виявилось, давав свій результат – за попередніми опитуванням за ПП «ПШ» були готові проголосувати більше 6% маріупольців. Додаємо в цю команду «проахметовську» силу «Блок Бойченка» (близько 30%) і для Ріната складалась вигідна картина в Маріуполі. Однак Медведчук перебив пропозицію Ахметова і несподівано для всіх маріупольський осередок розігнали і туди прийшли люди Медведчука з ОПЗЖ. Це ні для кого не стало новиною, оскільки останні місяці на всіх телеканалах і інформаційних ресурсах Медведчука стабільно почали підтримувати Шарія і просувати його в маси. Всім стало зрозуміло, що Шарій перебрався до табору Медведчука. І якщо він спочатку намагався це спростувати, то зараз він вже не соромиться цього і активно відбувається синхронізація передвиборчих процесів ОПЗЖ і ПП «ПШ».

Водночас, попри симбіоз з ОПЗЖ, в Дніпрі Толік продає обласний осередок місцевому кримінальному авторитету Корбану. З цього приводу розгорівся скандал, оскільки однопартійці і ЗМІ запідозрили у продажі осередку екс-очільника Олександра Шишка. Однак сам Шишко спростував підозри, заявивши, що осередок продав сам Толік, оскільки Корбан запропонував йому значну суму коштів. Наявні інсайди підтвердили цей факт. _- передає УНН

Одеський осередок партії Шарій продав місцевим бізнесменам – Баранському і Саутьонкову. Тут вже інша картина – вони належать до табору ОПЗЖ, хоча це не грає тут важливої ролі, так як вони самі по собі мають підтримку в регіоні і їх добре знають місцеві.

Цікава ситуація виникла в Харкові. За наявною інсайдерською інформацією, в списки до місцевих виборів в регіоні не була включена «мама сімейства Кацуб» – Наталія Кацуба (користується прізвищем Гордієнко), яка була ключовою фігурою в партії ще з початку її функціонування. Родина активно фінансувала проект. Натомість Шарій веде переговори з керівником обласного осередку ОПЗЖ Ігорем Райніним, який готовий купити в Шарія харківський осередок ПП «ПШ». Все йде до того, що Райніну вдасться добитись цілі, так як Шарій, зважаючи на останні події, вирішив «злити» партію і заробити на багату старість. До слова, Райнін – ще той фрукт в українській політиці, який при кожній владі знаходив своє місце під сонцем і завжди вмів всім догодити, як елітна «політична проститутка». До слова, після звільнення з посади Голови Адміністрації Президента П.Порошенка, Райнін переметнувся в ОПЗЖ – чи не найголовніших противників Порошенка.

Продав Шарій осередок і в Сумах, при чому продав його разом з лідером осередку Миколою Отрощенком та матеріально-технічною базою людям Коломойського – «За майбутнє». Аби не виглядати в очах функціонерів остаточним «баригою», Толя формально поклав обов’язки голови Сумського осередку партії на Артема Хазана, який очолює осередок у Кіровоградській області. Всі розуміють, що Хазан в Суми – ні ногою.

В інших регіонах, де «Партія Шарія» не розвалилась, а ще намагається втриматись на ногах, також відбуваються аналогічні процеси, в тому чи іншому вигляді осередки продаються, ключові люди переходять в стан опонентів, які готові боротись за позиції в місцевих радах.

В той час, коли Шарій продає обласні осередки направо і наліво, в його центральному штабі в Києві також відбуваються цікаві процеси.

Група «шарійців», підконтрольних політтехнологу Анне Биковій, не отримавши обіцяних об’ємів коштів за партійну діяльність та розуміючи, що партія впевнено йде на дно, вирішила також заробити трохи на виборах.

Анне Бикова, разом зі своїм чоловіком, Михайлом Железняком, мають власний бізнес – політичну агенцію AG Group, яка надає послуги з політичного консалтингу партій і політиків, здійснює супровід у веденні передвиборчих кампаній, та Київську Академію Політичних Перспектив, яка на платній основі надає політичну освіту.

Користуючись своїм становищем в партії, Бикова наполегливо просуває своїм однопартійцям від імені ПП «ПШ» послуги її політичної агенції за чималі кошти. Зокрема, вона пропонує політичний піар, сприяння у передвиборчій кампанії, підготовку передвиборчих слоганів, текстів, промов, а також гарантує особисту рекомендацію своїх клієнтів перед самим Толіком, щоб той включив цих людей у списки кандидатів від партії. Ціна питання – від 5 до 7 тисяч доларів. Чудова позиція – вижати максимум коштів з кишені Толіка і одночасно заробити на однопартійцях, яких вже не шкода. Адже коли сам Шарій влаштував розпродаж партії, то чому б його послідовникам не зробити те саме? До речі, як на рахунок ребрендингу? Може «Партія Бариг»?…

Відеоблогер та політик Анатолій Шарій придбав віллу в курортному містечку Рода-де-Бара, що знаходиться неподалік від Барселони. Будинок площею в 230 квадратних метрів знаходиться одразу біля морського узбережжя, також на ділянці є басейн. Такий маєток може коштувати близько мільйона доларів.

Про це ідеться в матеріалі «Слідства.Інфо» «Іспанська вілла Анатолія Шарія».

https://prosvita.net.ua/6524/